Мы все – чье-то невыпитое вино,
Или утренний уже холодный кофе,
На паузе оставлено кино,
После антракта неувиденный спектакль
В холодную ночь автобусное депо,
Забытый в трамвае зонтик,
Мы же всегда против течи
Ибо все, что против, называют судьба
Высокий сбивающий с ног градус,
Мы все для кого-то самый первый снег,
Хрупкая свобода так подобна хрусталю,
Я так тебя люблю
Да тебя люблю
Я так тебя люблю
Мы все чье-то неубедительное Прощай
Тоскливый вечер в пустой комнате,
Сладкий слишком чай,
Избитое тело, спрятанное в клочья
Утерянное без адресата письмо,
Подслушанный разговор в телефоне,
И будто всегда в поле один на один
Рыдание тихое на пустом перроне
Высокий сбивающий с ног градус,
Мы все для кого-то самый первый снег,
Хрупкая свобода так подобна хрусталю,
Я так тебя люблю
ОРИГИНАЛ:
Ми всі — чиєсь невипите вино,
Або ранкова вже холодна кава,
На паузі залишене кіно,
Після антракту непобачена вистава
В холодну ніч автобусне депо,
Забута у трамваї парасоля,
Ми ж завжди проти течі
Бо все, що проти, називають доля
Високий градус, що збиває з ніг,
Ми всі для когось самий перший сніг,
Крихка свобода так подібна кришталю,
Я так тебе люблю
Так тебе люблю
Я так тебе люблю
Ми всі чиєсь непереконливе Прощай
Тужливий вечір у пустій кімнаті,
Солодкий аж занадто дуже чай,
Побите тіло, сховане у шмаття
Загублений без адресата лист,
Підслухана розмова в телефоні,
І ніби ж завжди в полі один на один
Ридання тихе на пустім пероні
Високий градус, що збиває з ніг,
Ми всі для когось самий перший сніг,
Крихка свобода так подібна кришталю,
Я так тебе люблю