Лобода Ментор
Куда-то как поезд несет
В то же время хорошо и плохо
Мы вообще не об этом
Но оба на грани
Забываю рано утром где и кто я
Ты делал на опыте, я – наугад
Ставит новые опыты судьба моя
А я
К счастью проложу свой вектор
Ибо любовь мой единственный ментор,
В моменте чувствую жажду
к жизни, потому что люблю.
К счастью проложу свой вектор,
Ибо любовь – мой единственный ментор,
В моменте чувствую жажду жизни,
I’m coming for you.
Все может в конце концов
Распасть как камешки
Держи меня в руке
Словно надежду последнюю
А вокруг люди как песни без нот
И бродят повсюду в миллионах забот
Если не твое – измени ты этот борт.
ОРИГИНАЛ:
Кудись як потяг несе
Водночас добре і зле
Ми взагалі не про це
Але обидва на межі
Забуваю досвітла де і хто я
Ти робив на досвіді, я — навмання
Ставить нові досліди доля моя
А я
До щастя прокладу свій вектор
Бо кохання мій єдиний ментор,
В моменті відчуваю жагу
до життя, бо люблю.
До щастя прокладу свій вектор,
Бо кохання — мій єдиний ментор,
В моменті відчуваю жагу до життя,
I’m coming for you.
Все може в кінці кінців
Розпастись як каміці
Тримай мене у руці
Немов надію останню
А навколо люди як пісні без нот
І блукають всюди в мільйонах турбот
Якщо не твоє — зміни ти цей борт